Категорія: Різне

Обираю варіант: дозволити додати мінімальні примітки на джерела.

На сьогодні головне питання — коли саме чекати вересневу презентацію й старт продажів нової лінійки. У цій публікації зібрано перевірені факти, реальні дати з попередніх років і найвірогідніший графік на основі надійних інсайтів станом на 16.08.2025.

Офіційний статус на 16 серпня 2025 року

Станом на 16.08.2025 Apple не оголосила дату та час вересневої події, а також дати передзамовлень і початку продажів iPhone 17. Публічних запрошень для медіа та оновлення сторінки подій немає, а поширювані у соцмережах «запрошення» розцінюються як фейкові.

Традиційно компанія розсилає інвайти приблизно за тиждень до презентації. Підтвердження слід очікувати наприкінці серпня за умови дотримання звичного графіка.

Календар вересня 2025 і звичний ритм подій Apple

Apple багато років проводить iPhone-презентації у другий тиждень вересня, найчастіше у вівторок або середу. У 2025 році це «вікно» припадає на 08–12.09 (тиждень після Дня праці в США).

Усередині цього інтервалу найімовірнішими днями виглядають:

• вівторок 09.09
• середа 10.09

Компанія зазвичай уникає 11 вересня. Якщо зберігається традиційний ритм, передзамовлення відкриваються в п’ятницю після анонсу, а перша хвиля продажів стартує ще через тиждень у п’ятницю.

Що кажуть профільні медіа про конкретні дати

На серпень 2025 року в індустрійних джерелах узгоджується така «пара» дат, що базується на традиціях релізів і злитих планах партнерів:

• 09.09.2025 — презентація iPhone 17
• 12.09.2025 — старт передзамовлень
• 19.09.2025 — початок продажів у перших хвилях ринків

Цей прогноз корелює з усталеною практикою проведення подій і запусків, але остаточне підтвердження можливе лише після офіційного інвайту.

Хронологія попередніх релізів: чіткі дати

Минулі запуски допомагають зрозуміти логіку графіка. Нижче — точні дати презентацій, стартів передзамовлень і продажів чотирьох останніх поколінь:

Модель	Презентація	Передзамовлення	Початок продажів	Примітки
iPhone 16 (2024)	09.09	13.09	20.09	Подія відбулася у понеділок, графік передзамовлень/продажів — традиційний.
iPhone 15 (2023)	12.09	15.09	22.09	Класичний вівторок-презентація і дві «п’ятниці» для стартів.
iPhone 14 (2022)	07.09	09.09	16.09	Модель Plus надійшла пізніше — 07.10.
iPhone 13 (2021)	14.09	17.09	24.09	Повна лінійка у першій хвилі.

Дати 2024 року підтверджуються офіційними оголошеннями та репортажами з події, включно з відкриттям передзамовлень 13.09 і початком продажів 20.09.
2023 рік фіксує анонс 12.09 і старт 22.09.
2022 рік мав рознесений графік із пізнішим запуском Plus 07.10.
2021 рік — класична «формула» 14/17/24 вересня.

Що офіційно ще не підтверджено

• Дата і час вересневої події Apple — інвайту не оприлюднено
• Точний день відкриття передзамовлень для iPhone 17
• Точна дата початку продажів і перелік країн першої хвилі

Як виглядає найреалістичніший графік на сьогодні

З огляду на історичний ритм запусків, другий тиждень вересня, а також узгодженість інсайтів з декількох незалежних майданчиків, поточний «план А» для iPhone 17 виглядає так:

• 09.09 — презентація з анонсом усієї лінійки iPhone 17
• 12.09 — відкриття передзамовлень у перших країнах
• 19.09 — початок продажів і перші доставки

Водночас варто пам’ятати, що окремі моделі чи конфігурації можуть виходити пізніше за графіком — як це вже траплялося, коли одна з версій попередньої лінійки з’явилася в магазинах на кілька тижнів пізніше за базові моделі.

На 16.08.2025 офіційних дат від Apple немає, але історія релізів і конвергенція інсайтів звужують вікно до тижня 08–12.09 з найімовірнішим анонсом 09.09, передзамовленнями 12.09 і стартом продажів 19.09. Щоб отримати остаточне підтвердження, стежте за офіційним інвайтом наприкінці серпня — зазвичай він приходить приблизно за тиждень до події.

iPhone 17 — це наступне покоління флагманських смартфонів Apple, презентація яких відбудеться 9 вересня 2025 року. Лінійка обіцяє суттєві зміни у дизайні, потужності, камерах та інтелектуальних функціях. У цьому матеріалі зібрано всю актуальну інформацію про нову серію: моделі, характеристики, інновації, ціни та відповіді на ключові запитання.

Дата презентації та старт продажів

• Офіційна презентація — 9 вересня 2025 року.
• Старт попередніх замовлень — 13 вересня.
• Початок продажів у ключових країнах — 19 вересня.

Моделі та позиціонування

У серії iPhone 17 очікується чотири моделі:

• iPhone 17 — базова версія з оптимальним співвідношенням ціни та функцій.
• iPhone 17 Air — ультратонка й легка модель, без фізичних SIM-карт, орієнтована на мобільний лайфстайл.
• iPhone 17 Pro — преміум-версія з новим дизайном, поліпшеними камерами та підвищеною продуктивністю.
• iPhone 17 Pro Max — найбільший у лінійці, з найкращими характеристиками для ентузіастів і професіоналів.

Орієнтовні ціни

• iPhone 17 — від 899 доларів США.
• iPhone 17 Air — від 999 доларів США.
• iPhone 17 Pro — від 1199 доларів США.
• iPhone 17 Pro Max — від 1299 доларів США.

Після виходу нової серії очікується зниження цін на iPhone 16 та попередні моделі приблизно на 100–150 доларів, залежно від конфігурації та регіону.

Дизайн та матеріали

Усі моделі отримають оновлений дизайн, особливо помітний у Pro-версіях: тонші рамки, легші та міцніші корпуси.

• Матеріали: Pro-моделі виготовлені з титану нового покоління, базова і Air — з алюмінію та скла підвищеної міцності.
• Захист: Всі моделі мають поліпшений захист від води і пилу — IP68 (Air та Pro Max — ймовірно IP69).
• Порт зарядки: USB-C з підтримкою швидкої зарядки та новим стандартом MagSafe.
• SIM-карти: Air — лише eSIM; інші моделі зберігають підтримку як eSIM, так і фізичних SIM-карт у більшості регіонів.

Доступні кольори

• Чорний глибокий.
• Сріблястий.
• Темно-синій (Pro-моделі).
• Світло-зелений (базові моделі і Air).
• Можливий новий відтінок рожевого для Air.

Дисплей

• Всі моделі оснащені OLED-дисплеями Super Retina XDR.
• Частота оновлення — 120 Гц у всіх версіях.
• Покращена передача кольору та яскравість (до 2500 ніт у Pro).
• Розміри екранів: від 6,1 до 6,9 дюймів залежно від моделі.

Процесор та продуктивність

• iPhone 17 та Air — новий чип A18, створений за 3 нм техпроцесом.
• Pro та Pro Max — ще потужніший A18 Pro з акцентом на машинне навчання й штучний інтелект.
• Оперативна пам’ять: до 8 ГБ у базових моделях, до 12 ГБ у Pro.
• Постійна пам’ять: від 128 ГБ до 1 ТБ (Pro Max).
• Нова система охолодження у Pro — тепловідвід через вбудований паровий канал.

Камери та фотоможливості

• Основна камера у всіх моделях — 48 Мп з новою оптикою.
• Pro та Pro Max — потрійний блок камер з лінзою-перископом та сенсором LiDAR.
• Покращена якість нічної зйомки та відео у 8K.
• Інноваційні функції на базі Apple Intelligence: автоматичне поліпшення фото, розумний портретний режим, живе редагування фону.

Автономність та заряджання

Apple зосередила увагу на нових технологіях заряджання. Інформації про точну місткість акумуляторів поки немає, але обіцяно збільшення часу автономної роботи завдяки оптимізації чипів та енергоспоживання дисплеїв.

• Підтримка швидкої дротової та бездротової зарядки.
• Новий стандарт MagSafe із більшою потужністю (до 30 Вт).
• Бездротова зворотна зарядка для аксесуарів.

Програмні інновації та Apple Intelligence

• iPhone 17 поставляється із iOS 26, ключовий акцент — Apple Intelligence.
• Функції на базі штучного інтелекту: розумні відповіді, AI-асистент для фото, організація подій, автоматичне визначення контексту у повідомленнях.
• Покращена приватність та локальна обробка даних без передачі в хмару.

Гарантія та сервісні програми

• Apple планує розширити програму гарантійної підтримки: стандартна гарантія — 1 рік, додаткові програми Apple Care+ — на 2–3 роки.
• Для нової лінійки очікують запуск розширених опцій заміни батареї та дисплея зі знижкою для перших покупців.

Відповіді на популярні запитання

• Якою буде ціна кожної моделі? — Орієнтовно: iPhone 17 — від 899$, Air — від 999$, Pro — від 1199$, Pro Max — від 1299$.
• Чи збережеться підтримка фізичних SIM-карт? — Так, у всіх моделях, крім Air (тільки eSIM).
• Які кольори будуть доступні? — Чорний, сріблястий, темно-синій (Pro), світло-зелений, можливий рожевий (Air).
• Що з водонепроникністю? — IP68 для всіх моделей, Air і Pro Max можуть отримати IP69.
• Які нові функції iOS 26? — AI-асистент у фото, розумний органайзер, автоматичне редагування контенту, приватний режим AI.
• Чи буде розширено гарантію/сервіс? — Так, нові програми Apple Care+ і спеціальні умови для iPhone 17.
• Як зміниться ціна старих моделей? — iPhone 16 подешевшає на 100–150$ після старту продажів iPhone 17.

Головні інновації iPhone 17

• Новий дизайн і матеріали корпусу, особливо у Pro-версіях.
• Дисплеї 120 Гц у всіх моделях, ще вища яскравість і передача кольору.
• Крутіші камери з AI-функціями та нічним режимом.
• Нова система охолодження, потужні чипи і більша пам’ять.
• Поліпшений захист від води і пилу (IP68/IP69).
• Оновлений MagSafe і бездротова зворотна зарядка.
• AI-функції на базі Apple Intelligence у iOS 26.

Мультипіч – це багатофункціональний кухонний прилад, який поєднує можливості мультиварки, аерогрилю, фритюрниці та навіть духової шафи. Завдяки електронному управлінню та безлічі програм, мультипіч дозволяє готувати широкий спектр страв із мінімальним втручанням користувача. На відміну від звичайної мультиварки, мультипіч має розширений набір функцій, зокрема режим аерогрилю, що дозволяє смажити без великої кількості олії, а також часто передбачає більшу потужність і можливість регулювати температуру більш точно.

Мультипіч, мультиварка, аерогриль: у чому різниця

Перед вибором варто зрозуміти, чим мультипіч відрізняється від інших популярних кухонних приладів:

• Мультипіч – універсальний пристрій із кількома режимами: тушкування, запікання, смаження, аерогриль, випікання, фритюр, приготування на пару тощо. Оснащена потужним нагрівальним елементом, часто має конвекцію та широкий діапазон температур.
• Мультиварка – пристрій переважно для тушкування, варіння, приготування каш і супів, випікання. Зазвичай не має режиму аерогрилю чи фритюру, обмежена температурними налаштуваннями.
• Аерогриль – окремий прилад із потужним вентилятором, що забезпечує рівномірну циркуляцію гарячого повітря для смаження без олії. Зазвичай не має функцій тушкування, варіння чи приготування супів.

Мультипіч поєднує в собі ключові можливості всіх цих пристроїв, що робить її універсальним рішенням для сучасної кухні.

Типи мультипечей

На ринку представлені декілька основних типів мультипечей:

• Класична мультипіч із чашею – має глибоку чашу з антипригарним покриттям, підходить для приготування супів, рагу, випічки, запікання й смаження.
• Мультипіч-аерогриль – оснащена верхнім нагрівальним елементом і вентилятором для циркуляції гарячого повітря, що дозволяє смажити з мінімальною кількістю олії та готувати хрусткі страви.
• Компактна мультипіч – пристрої невеликого розміру, розраховані на одну-дві порції, ідеальні для невеликих кухонь або для використання в офісі.

Деякі моделі поєднують декілька типів нагріву, розширюючи функціональність приладу й дозволяючи готувати страви різних кухонь світу.

Вибір об’єму чаші

Об’єм чаші мультипечі визначає, скільки порцій за раз ви зможете приготувати. Для однієї-двох осіб підійдуть моделі на 2–3 літри. Для сім’ї з трьох-чотирьох людей оптимальним буде об’єм 4–5 літрів. Якщо часто приймаєте гостей чи готуєте великі порції, розгляньте мультипечі на 6 літрів і більше. Важливо враховувати, що повний об’єм чаші не завжди використовується для приготування: зазвичай до межі не наливають рідину, щоб уникнути переливання під час кипіння.

Потужність і енергоспоживання

Від потужності мультипечі залежить швидкість приготування страв. Для щоденного використання підійдуть моделі з потужністю 1300–1800 Вт. Якщо плануєте часто використовувати аерогриль або смажити, краще обирати модель із потужністю від 1500 Вт. Водночас варто враховувати, що більша потужність – це і більше енергоспоживання.

Якість покриття й матеріали

Чаша мультипечі має бути виготовлена з якісного матеріалу й мати надійне антипригарне покриття. Найпоширеніші варіанти:

• Тефлонове покриття – легко миється, але чутливе до подряпин, тому потребує акуратного поводження та використання дерев’яних чи силіконових лопаток.
• Керамічне покриття – екологічне, стійке до подряпин, але може бути менш довговічним у разі перепадів температур чи механічних ударів.
• Чаша з нержавіючої сталі – міцна й довговічна, але інколи може бути менш зручною для приготування без олії.

Якісний ущільнювач на кришці (гумова або силіконова прокладка) забезпечує герметичність, зберігає тепло і запобігає витоку пару під час приготування. Знімна кришка й клапан випуску пари спрощують очищення та забезпечують гігієнічність пристрою.

Функції й режими приготування

Сучасні мультипечі пропонують широкий спектр програм. Серед найпоширеніших:

• Тушкування, варіння, приготування на пару – для дієтичних і дитячих страв.
• Смаження, фритюр – дозволяють отримати золотисту скоринку без великої кількості олії. Режим фритюру передбачає занурення продукту у розігріту олію, а аерогриль використовує гаряче повітря для створення скоринки.
• Випічка, запікання, піца – зручно готувати пироги, хліб, піцу, запіканки.
• Аерогриль – готує за допомогою циркуляції гарячого повітря, страви виходять соковитими всередині й хрусткими зовні. У вбудованих аерогрилях багатьох мультипечей потужність і об’єм менші, ніж у самостійних аерогрилях, проте для більшості домашніх завдань цього достатньо.
• Відкладений старт – дозволяє запрограмувати початок приготування на певний час. Наприклад, закласти інгредієнти ввечері, а до ранку отримати свіжу страву. Зазвичай можна затримати старт на 8–12 годин.
• Підтримка тепла – автоматично зберігає температуру страви після завершення приготування. У більшості моделей тепло підтримується протягом 6–12 годин; в деяких – цей час можна налаштовувати.
• Ручне налаштування температури і часу – дає змогу експериментувати з рецептами.

Додатково звертайте увагу на наявність програм для приготування йогуртів, стерилізації та пастеризації, а також режиму розігріву страв.

Комплектація

До стандартної комплектації мультипечі зазвичай входить:

• основна чаша;
• решітка або сіточка для аерогрилю;
• контейнер для приготування на пару;
• мірна склянка;
• ложка або лопатка;
• інструкція та книга рецептів.

У комплекті до деяких моделей зустрічаються додаткові аксесуари: форми для випічки, щипці, додаткові чаші. Бажано, щоб кришка й клапан пари були знімними – це спростить догляд після приготування.

Безпека й простота догляду

Сучасна мультипіч повинна мати захист від перегріву, блокування випадкового ввімкнення, автоматичне вимкнення при знятті чаші. Важливим елементом є захист від дітей: у багатьох моделях передбачене блокування кнопок.

Для спрощення догляду обирайте мультипіч зі знімною чашею та кришкою, які можна мити окремо. Деякі елементи допускається мити у посудомийній машині – це варто уточнювати в інструкції. Ущільнювачі слід регулярно очищати для запобігання появі запахів і забезпечення герметичності.

На що звернути увагу при виборі

• Простота управління – інтуїтивно зрозуміла панель, великий дисплей, підсвічування та зручні кнопки.
• Габарити і вага – важливо, якщо плануєте переміщати пристрій або маєте обмежений простір на кухні.
• Відгуки користувачів – допоможуть оцінити реальну зручність і надійність моделі.
• Відомий бренд – гарантія якості й сервісної підтримки.

Огляд популярних брендів і моделей

Серед відомих виробників мультипечей в Україні варто звернути увагу на такі бренди:

• Philips – популярні моделі серії Airfryer, відзначаються якістю виконання, простотою використання й хорошим аерогрилем.
• Tefal – лінійка Easy Fry та ActiFry; пристрої мають розширений набір функцій і надійне антипригарне покриття.
• Moulinex – серії Cook4Me, CE, HomeCooker; вирізняються інтуїтивним управлінням, наявністю рецептів і багатьма програмами.
• Redmond – один із лідерів серед мультиварок і мультипечей, пропонує широкий вибір моделей різної цінової категорії.
• DeLonghi, Bosch, Sencor, Gorenje – менш поширені, але також заслужили довіру користувачів завдяки надійності й функціональності.

Перед покупкою доцільно ознайомитися з оглядами обраної моделі та звернути увагу на сервісну підтримку у вашому регіоні.

Цінові категорії

Вартість мультипечі залежить від бренду, комплектації та набору функцій:

• Бюджетні моделі – від 2000 до 3500 грн. Зазвичай мають базовий набір режимів, простий дизайн і обмежену комплектацію.
• Середній клас – 3500–7000 грн. Пропонують більше програм, якісніші матеріали, кращі антипригарні покриття, інколи – вбудований аерогриль.
• Преміум-сегмент – від 7000 грн. Відзначаються розширеною функціональністю, надійністю, зручним управлінням і великою чашею; часто мають розумне управління через смартфон.

На ціну впливають такі параметри, як потужність, об’єм чаші, тип нагріву, репутація бренду та кількість аксесуарів у комплекті.

Для кого підійде мультипіч

Мультипіч стане ідеальним вибором для:

• людей із насиченим ритмом життя, які цінують швидкість і простоту приготування;
• сімей із дітьми – дозволяє готувати різноманітні й корисні страви без зайвих зусиль;
• тих, хто прагне зменшити споживання олії й харчуватися здоровіше (завдяки режиму аерогрилю);
• власників невеликих кухонь – мультипіч замінює кілька приладів і економить простір;
• любителів експериментів у кулінарії – широкий вибір програм і налаштувань відкриває багато можливостей для творчості.

Завдяки універсальності мультипіч підійде й для початківців, і для досвідчених кулінарів.

Приклади застосування і страв

Мультипіч допоможе швидко приготувати страви на будь-який смак:

• Курка-гриль із хрусткою скоринкою;
• Овочі на пару або запечені у власному соку;
• Домашній хліб, кекси, шарлотка, запіканки;
• Плов, рагу, супи, борщ;
• Картопля фрі чи смажені котлети з мінімумом олії;
• Риба з овочами або у фользі;
• Йогурт, дитяче харчування.

Можливості приладу обмежуються лише вашою фантазією та наявними рецептами.

Вибір мультипечі – це інвестиція у власний комфорт і здоров’я. Достатньо чітко визначити власні потреби, оцінити розмір кухні та бюджет, щоб знайти оптимальну модель. Якісна мультипіч швидко стане незамінною помічницею – і для щоденної вечері, і для експериментів із новими стравами.

Металопрофіль — один із найпопулярніших матеріалів для покрівлі, огорож і фасадів. Його використовують завдяки довговічності, простоті монтажу та різноманітності видів. Вартість металопрофілю залежить від цілого ряду факторів, які важливо враховувати під час вибору матеріалу для будівництва чи ремонту.

Основні види металопрофілю

• Покрівельний металопрофіль — листи з вираженим профілем для покрівлі, що забезпечують стійкість до навантажень та ефективний відвід води.
• Стійковий (стіновий) металопрофіль — пласкіший профіль, призначений для облицювання фасадів, стін чи огорож.
• Універсальний — може використовуватись для різних конструкцій, має середню висоту хвилі.

Жорсткість і декоративність профілю

Жорсткість профілю — це його здатність витримувати механічні навантаження, такі як сніг чи вітер. Чим вище профіль (хвиля), тим більш жорсткий лист. Декоративність визначається текстурою, кольором, типом покриття та його матовістю або глянцевістю.

Основні фактори, що впливають на ціну

1. Товщина сталі — чим товстіший лист, тим він дорожчий та міцніший. Зазвичай використовується сталь 0,4–0,7 мм.
2. Клас сталі — показник міцності та стійкості до корозії. Найпоширеніші класи: S220GD, S250GD, S280GD, S320GD, S350GD. Чим вище число, тим міцніша сталь.
3. Тип покриття — захищає метал від корозії, впливає на вигляд і довговічність. Основні види:
   • Поліестер — найпоширеніший, універсальний, має базовий захист і доступну ціну.
   • Пурал — поліуретанове покриття, більш стійке до впливу ультрафіолету й агресивного середовища, дорожче за поліестер.
   • Пластизол — товсте ПВХ-покриття, добре захищає від механічних пошкоджень, використовується для складних кліматичних умов.
4. Висота профілю — збільшує жорсткість, але також впливає на вартість.
5. Корисна ширина листа — реальна площа, яку перекриває лист після монтажу (з урахуванням нахлесту). Наприклад, лист із повною шириною 1,15 м має корисну ширину 1,05 м.
6. Колір і текстура — стандартні кольори дешевші, нестандартні — дорожчі.

Середні ціни на металопрофіль

• Покрівельний металопрофіль: від 220 до 350 грн/м² залежно від товщини та покриття.
• Стійковий (стіновий) металопрофіль: 180–300 грн/м².
• Профнастил для паркану (економ-сегмент): 150–220 грн/м².
• Преміальні варіанти з покриттям пурал або пластизол: 350–500 грн/м².

Ціни залежать від виробника, обсягу замовлення та коливань на ринку металу.

Додаткові витрати

• Комплектуючі — елементи для монтажу та захисту конструкції (коньок, планка примикання, торцева планка, саморізи). Вартість комплектуючих може становити до 15–20% від загальної суми.
• Доставка — залежить від відстані та розміру замовлення.
• Монтаж — ціна варіюється залежно від складності робіт.

Дешевий чи дорогий металопрофіль: у чому різниця

• Дешевий металопрофіль виготовляється з тоншої сталі, має мінімальне або базове покриття, обмежену палітру кольорів, меншу довговічність та стійкість до корозії.
• Дорогий профіль — це, як правило, товстіший метал з покращеними покриттями (пурал, пластизол), ширшим вибором кольорів і текстур, підвищеною міцністю.

Як розрахувати вартість металопрофілю на об’єкт

1. Визначте площу покриття (враховуйте саме корисну ширину листа).
2. Обчисліть кількість листів, виходячи з розмірів і розташування перекриттів.
3. Додайте витрати на комплектуючі, доставку та монтаж.

Наприклад, якщо потрібно перекрити дах площею 100 м², а корисна ширина одного листа — 1,05 м, то для повного перекриття знадобиться близько 96 листів довжиною 1 м (100 / 1,05 ≈ 95,2, округлюємо в більшу сторону). До отриманої суми додайте витрати на комплектуючі та роботу монтажників.

Що варто врахувати при виборі

• Якість сталі та покриття визначають довговічність і зовнішній вигляд конструкції.
• Вибір профілю залежить від призначення (дах, стіни, паркан) та конструктивних вимог.
• Правильна оцінка площі та комплектуючих допоможе уникнути перевитрат і непередбачених витрат.

Перш ніж зупинитися на певному варіанті, варто уважно порівняти характеристики металопрофілю, типи покриття та додаткові витрати. Враховуючи різноманіття пропозицій на ринку, обдуманий вибір дозволить знайти оптимальне рішення для конкретних потреб і бюджету, забезпечивши надійність і естетичний вигляд майбутньої конструкції.

Емаль — це тонкий шар твердого матеріалу, який використовується для створення захисного або декоративного покриття на різних поверхнях. У побуті та промисловості під емаллю зазвичай розуміють склоподібне покриття, що наноситься на метал або кераміку з метою захисту від корозії, впливу хімічних речовин і зносу, а також для додання виробу естетичного вигляду. Окремо поняття емалі стосується і галузі біології — це зовнішній шар зубів людини та тварин.

Властивості емалі

Основна властивість емалі — її висока твердість і стійкість до зовнішніх впливів. Вона стійка до впливу води, хімічних розчинів, температурних коливань, не піддається корозії. Завдяки своїй склоподібній структурі, емаль утворює щільне, гладке і блискуче покриття, яке легко очищується і довго зберігає первинний вигляд.

Види емалі

Існує кілька основних різновидів емалі, які відрізняються складом, способом виготовлення та сферою застосування:

• Технічна емаль — склоподібний матеріал, отриманий шляхом спікання суміші кремнезему (основа склоподібної структури), бору (знижує температуру плавлення), оксидів металів (надають міцність, колір і додаткові властивості) та інших компонентів. Використовується для покриття металевих і керамічних виробів. Завдяки цьому поєднанню емаль добре прилипає до основи, не тріскається та витримує значні перепади температур.
• Емалеві фарби — суспензія (дрібнодисперсний порошок, змішаний з рідиною для нанесення) пігментів та смол у розчиннику. Основні типи емалевих фарб:
  • Алкідні — найпоширеніші для зовнішніх і внутрішніх робіт, утворюють довговічне, стійке до атмосферних впливів покриття.
  • Поліуретанові — забезпечують підвищену міцність і еластичність, використовуються для поверхонь з великим навантаженням.
  • Епоксидні — формують особливо міцне, водостійке покриття, підходять для промислових об’єктів.
  • Акрилові — швидко висихають, екологічні, використовуються для декоративних робіт.
• Художня емаль — використовується у виготовленні ювелірних виробів, ікон, декоративних панно. Дозволяє створювати яскраві, напівпрозорі ефекти завдяки тонкому шару та особливим пігментам.

Виробництво емалі

Технічна емаль виготовляється шляхом змішування основних компонентів (кремнезему, бору, оксидів металів) із спеціальними добавками, після чого суміш плавлять у печі до утворення однорідної маси. Отриману масу подрібнюють до порошку, який потім змішують з водою або іншим рідким середовищем для отримання суспензії. Ця суспензія наноситься на підготовлену поверхню та обпалюється при високих температурах, у результаті чого утворюється щільний склоподібний шар.

Емалеві фарби складаються з пігментів (забезпечують колір), смол (утворюють плівку), розчинників (полегшують нанесення) та спеціальних добавок, що покращують властивості покриття.

Застосування емалі

Емаль широко використовується у різних сферах:

• Побутова техніка (емальовані каструлі, раковини, ванни, кухонні плити)
• Будівництво (захист металоконструкцій, фасадів, декоративне оздоблення)
• Промисловість (ємності для хімічних речовин, обладнання, яке працює в агресивних середовищах)
• Мистецтво та ювелірна справа (емалювання прикрас, ікон, декоративних предметів)

Порівняння емалі з лаком і фарбою

Емаль відрізняється від звичайної фарби більшим вмістом смол і пігментів, що забезпечує щільніше, міцніше та блискуче покриття. Лак, у свою чергу, зазвичай не містить пігментів і утворює прозорий або напівпрозорий шар. Емаль краще захищає поверхню від зовнішніх впливів, має вищу твердість і довговічність, а також забезпечує яскравий, виразний колір.

Біологічний аспект: зубна емаль

У біології емаллю називають зовнішній шар зуба людини та багатьох тварин. Це найтвердіша тканина в організмі, основним компонентом якої є гідроксиапатит — мінерал, що забезпечує міцність і стійкість до стирання. Зубна емаль захищає дентин і пульпу зуба від механічних ушкоджень, кислот і бактерій. Вона належить до біосумісних матеріалів, тобто не викликає відторгнення організмом і гармонійно взаємодіє з іншими тканинами.

Догляд за емалевим покриттям

Для збереження властивостей емалевого покриття важливо уникати різких механічних впливів, не використовувати абразивні або занадто агресивні мийні засоби. Пошкодження шару емалі може призвести до проникнення вологи, розвитку корозії або зміни зовнішнього вигляду виробу. Регулярний і дбайливий догляд дозволяє зберегти естетичність та функціональність емалевих виробів протягом багатьох років.

Емаль залишається одним із найефективніших матеріалів для захисту й декорування різних поверхонь. Її унікальні властивості поєднують довговічність, стійкість і естетичну привабливість, що робить емаль незамінною як у технічних, так і в побутових сферах.

Вакууматор – це корисний пристрій для зберігання продуктів у домашніх умовах, який дозволяє значно продовжити свіжість їжі, мінімізувати втрати та оптимізувати простір у холодильнику чи морозильній камері. Обираючи вакууматор для дому, варто детально розібратися у видах приладів, їх характеристиках та можливостях, щоб знайти оптимальне рішення під власні потреби.

Типи вакууматорів для дому

Існують два основних типи вакууматорів для побутового використання:

• Зовнішні (безкамерні) – найбільш поширені для домашнього застосування. Вакуумування відбувається зовні: край пакета поміщають у спеціальний паз приладу, після чого повітря відкачується. Такі моделі компактні, доступні за ціною й підходять для більшості продуктів, окрім рідин чи дуже м’яких страв (через ризик потрапляння рідин у насос).
• Камерні – вакуумування здійснюється всередині спеціальної камери, куди повністю поміщають пакет із продуктом. Вони дорожчі, більші за розміром, ідеальні для обробки великих обсягів, а також дозволяють працювати з рідинами. Особливо популярні у професійній сфері, але можуть стати у пригоді й вдома, якщо часто консервуються супи, соуси, маринади тощо.

Ключові характеристики вакууматорів

• Рівень вакууму – показує, наскільки ефективно пристрій видаляє повітря з пакета. Для домашніх моделей цей параметр зазвичай становить не менше 0,8 бар (80 кПа) залишкового тиску, тобто повітря видаляється максимально повно, залишаючи мінімум кисню. Це важливо для тривалого зберігання та захисту від псування продуктів.
• Швидкість відкачування повітря – визначає, як швидко пристрій вакуумує пакети. Для домашнього використання достатньо 5–15 л/хв.
• Ширина зварювальної стрічки – цей нагрівальний елемент відповідає за герметичне запаювання пакета. Більша ширина (від 2,5 мм) забезпечує міцніше та надійніше з’єднання.
• Можливість регулювання сили вакууму – корисна опція для делікатних продуктів (ягоди, випічка), щоб запобігти їх деформації.
• Пульсуючий режим – дозволяє поетапно відкачувати повітря з паузами, що особливо зручно для м’яких продуктів.
• Додаткові функції – автоматичне та ручне управління, подвійне зварювання, можливість роботи з контейнерами (через спеціальні шланги й контейнери з клапанами), окреме зварювання без вакуумування, вбудований ніж для різання рулонів тощо.

Пакети для вакууматорів: види та особливості

• Рифлені (гофровані) пакети – мають спеціальну текстуру у вигляді каналів, які забезпечують повний відвід повітря під час вакуумування зовнішніми приладами. Якщо використовувати гладкі пакети із зовнішнім вакууматором, повітря може залишатися всередині, і процес буде неефективним.
• Гладкі пакети – підходять лише для камерних вакууматорів, оскільки вакуум створюється навколо всього пакета, і немає потреби у спеціальних каналах для відведення повітря.
• Рулони для індивідуального розміру – дозволяють створювати пакети потрібної довжини, що зручно для нестандартних об’ємів продуктів.

Для приготування страв за технологією sous-vide (повільне готування у вакуумі у водяній бані) необхідно використовувати лише термостійкі пакети, оскільки не всі пакети підходять для такої обробки.

Витратні матеріали для вакууматорів

• Пакети: рифлені для зовнішніх моделей, гладкі для камерних. Важливо враховувати їхню термостійкість, якщо планується приготування sous-vide.
• Рулони: універсальний варіант, але теж потрібно підібрати відповідно до типу вакууматора.
• Контейнери: для вакуумування сипучих, делікатних або рідких продуктів. Потребують спеціальних шлангів та клапанів для підключення до приладу.

Особливості експлуатації вакууматорів

• Зовнішні вакууматори не рекомендується використовувати для прямих рідин – це може призвести до потрапляння вологи в насос і виходу пристрою з ладу.
• Перед вакуумуванням рідких або м’яких страв їх бажано попередньо заморозити.
• Для контейнерів та банок використовуйте спеціальні аксесуари, передбачені виробником вашого вакууматора.

Пояснення термінів

• Рівень вакууму – це ступінь, до якого відкачується повітря з пакета. Чим нижчий залишковий тиск, тим краще продукти захищені від псування.
• Пульсуючий режим – режим роботи, при якому відкачування повітря відбувається з короткими зупинками, що дає змогу делікатно вакуумувати крихкі чи м’які продукти.
• Зварювальна стрічка – нагрівальний елемент у вакууматорі, який забезпечує герметичне запаювання пакета після видалення повітря.
• Пакети з рифленою структурою – спеціальні пакети з каналами, які допомагають повітрю швидко та повністю виходити під час вакуумування зовнішніми моделями.
• Sous-vide – метод приготування їжі, коли продукти вакуумуються й готуються у водяній бані при низьких температурах протягом тривалого часу.

Підсумок

Обираючи вакууматор для дому, варто орієнтуватися на тип приладу, його характеристики, необхідні функції та сумісність з витратними матеріалами. Чітке розуміння відмінностей між зовнішніми й камерними моделями, а також особливостей пакувальних матеріалів, дозволить зробити вдалий вибір і забезпечити максимальну користь від пристрою у повсякденному житті.

Малювання квадрата — навичка, яка стане у пригоді як школярам, так і тим, хто займається кресленням, дизайном чи просто любить малювати. Квадрат — це чотирикутник з рівними сторонами і прямими кутами. Існує кілька способів його побудови: з використанням лінійки, циркуля, у графічному редакторі або від руки. Нижче розглянемо кожен з них поетапно.

Малювання квадрата за допомогою лінійки

Цей спосіб — один із найпростіших і найпоширеніших. Для роботи знадобиться аркуш паперу, олівець, лінійка і, за потреби, транспортир.

1. Прокресліть першу сторону: Відміряйте на папері бажану довжину сторони квадрата та проведіть пряму лінію лінійкою.
2. Відмітьте прямі кути: На одному з кінців лінії прикладіть транспортир і відмітьте точку під кутом 90 градусів. Повторіть для іншого кінця лінії.
3. Проведіть дві перпендикулярні сторони: Від кожної з відмічених точок проведіть лінії однакової довжини, використовуючи лінійку.
4. З’єднайте кінці: З’єднайте кінці двох нових ліній. У вас вийде квадрат.

Щоб перевірити правильність, виміряйте всі сторони та переконайтеся, що їхні довжини однакові, а кути складають 90 градусів.

Побудова квадрата циркулем

Цей метод дозволяє отримати квадрат, вписаний у коло, тобто з заданою діагоналлю. Він стане у пригоді, якщо потрібно зобразити квадрат у межах певної окружності.

1. Накресліть коло: Встановіть циркуль на бажаний радіус і накресліть коло.
2. Проведіть діаметр: За допомогою лінійки проведіть пряму через центр кола — це буде перший діаметр.
3. Проведіть перпендикулярний діаметр: За допомогою транспортира побудуйте другу пряму через центр кола під кутом 90 градусів до першої.
4. Позначте чотири точки перетину з колом: Вони стануть вершинами майбутнього квадрата.
5. З’єднайте точки: Послідовно з’єднайте їх прямими лініями — ви отримаєте квадрат, вписаний у коло.

Важливо пам’ятати, що цей спосіб дає квадрат із діагоналлю, рівною діаметру кола.

Малювання квадрата у графічному редакторі

Сучасні графічні редактори пропонують інструменти для створення ідеально рівних квадратів. Розглянемо основні етапи:

1. Оберіть інструмент “Прямокутник”: У більшості редакторів він знаходиться на панелі інструментів.
2. Затисніть клавішу Shift: Під час малювання прямокутника утримання Shift забезпечує рівність сторін, тобто створюється квадрат.
3. Введіть точні розміри: У меню властивостей або параметрів (зазвичай у верхній частині вікна або в окремій панелі) можна вручну вказати довжину сторін квадрата. Це дозволяє отримати квадрат із заданими розмірами.

Малювання квадрата від руки

Створити квадрат без інструментів складніше, але можливо за певної практики. Ось основні кроки:

1. Намітьте першу сторону: Намалюйте коротку пряму лінію олівцем, намагаючись зробити її якомога прямішою.
2. Відзначте кути: Візуально уявіть прямий кут і проведіть ще дві лінії такої ж довжини з обох кінців першої лінії.
3. З’єднайте кінці: Проведіть останню сторону, з’єднуючи вільні кінці обох ліній.
4. Слідкуйте за рівністю сторін і прямотою кутів: Для більшої точності можна скористатися легкими штрихами, щоб виправити пропорції.

Перевірка правильності квадрата та виправлення помилок

Після завершення роботи варто:

• Виміряти всі сторони – вони мають бути однакової довжини.
• Перевірити кути – кожен має бути прямим (90 градусів).
• Візуально оцінити фігуру: якщо є незначні відхилення, акуратно підправте лінії олівцем або стеркою.

З часом малювання квадратів стане точнішим і швидшим, а опановані методи дозволять вибрати найзручніший спосіб для будь-якої ситуації.

Вентиляційні решітки, що закриваються, є важливим елементом систем вентиляції у житлових, комерційних та виробничих приміщеннях. Вони дозволяють регулювати потік повітря, забезпечують захист від пилу, комах і сторонніх запахів, а також можуть суттєво впливати на енергоефективність та комфорт у будівлі.

Основні типи вентиляційних решіток, що закриваються

Існує кілька основних типів вентиляційних решіток із можливістю перекриття потоку повітря:

• Жалюзійні решітки — оснащені рухомими ламелями, які можна відкривати або закривати вручну. Дозволяють плавно регулювати інтенсивність вентиляції, підходять для більшості житлових і офісних приміщень.
• Решітки із заслінкою — мають окрему поворотну чи зсувну заслінку для повного або часткового перекриття каналу. Ефективні у приміщеннях, де потрібне періодичне повне закривання вентиляції (наприклад, в санвузлах, коморах).
• Автоматизовані решітки — керуються електроприводом або інтегруються в систему “розумного дому”. Відкривання й закривання відбувається дистанційно або за заданими параметрами (датчики вологості, CO₂ та інше). Для встановлення таких рішень потрібно підвести електроживлення та часто інтегрувати з іншими елементами системи.

Матеріали виготовлення

Вентиляційні решітки можуть бути виготовлені з різних матеріалів:

• Пластик — легкий, недорогий, не кородує, має різноманіття форм та кольорів. Підходить для побутових приміщень із нормальною вологістю.
• Метал — забезпечує високу міцність, стійкість до механічних пошкоджень і температурних перепадів. Використовується у виробничих, громадських, комерційних просторах та там, де важлива пожежна безпека.
• Дерево — застосовується для інтер’єрних рішень у класичних або екологічних стилях. Потребує обробки для захисту від вологи.

Додаткові функції та комплектація

Деякі моделі вентиляційних решіток можуть мати знімні фільтри для очищення повітря від пилу та алергенів (наявність фільтра є опційною та залежить від конкретної моделі). Також зустрічаються моделі з вбудованими москітними сітками, що захищають від проникнення комах.

Переваги використання вентиляційних решіток, що закриваються

• Контроль повітрообміну — можливість регулювання або повного перекривання потоку повітря за потреби.
• Енергоефективність — зниження тепловтрат у холодний період року, коли вентиляція не потрібна.
• Захист від сторонніх запахів та пилу — особливо актуально для квартир, розташованих на нижніх поверхах або біля кухонь/ванних кімнат.
• Бар’єр для комах — за наявності москітної сітки.

Критерії вибору

• Розмір і форма — важливо враховувати розміри вентиляційного отвору та тип каналу (круглий чи прямокутний).
• Тип керування — ручне (механічне) чи автоматичне (електропривід).
• Матеріал — залежить від умов експлуатації (вологість, температура, інтенсивність використання).
• Дизайн — для гармонійного поєднання з інтер’єром (більшість виробників пропонують вибір кольору за каталогом RAL — міжнародна система підбору кольорів).
• Комплектація — наявність додаткових елементів (фільтр, сітка, електропривід).

Особливості монтажу

Встановлення вентиляційних решіток зазвичай не вимагає складних робіт. Перед монтажем важливо перевірити рівність поверхні, провести очищення отвору від пилу та залишків будматеріалів. Рекомендується забезпечити герметичне прилягання (щоб повітря не проходило у щілини між решіткою та отвором) та відсутність люфтів (розхитування, нестійкість решітки).

Для автоматизованих моделей може знадобитися підведення електроживлення та допомога кваліфікованого спеціаліста з електромонтажу чи інтеграції у систему “розумного дому”.

Догляд та експлуатація

Догляд за вентиляційними решітками включає регулярне очищення від пилу та бруду. Знімні фільтри та сітки потрібно періодично промивати або замінювати. Для підтримки плавної роботи рухомих елементів рекомендується періодично перевіряти та, за потреби, змащувати механізми.

Технічні аспекти та дизайнерські рішення

Сучасні вентиляційні решітки, що закриваються, дозволяють балансувати між функціональністю та естетикою. Виробники пропонують широкий вибір моделей із різноманітними кольорами, фактурами та варіантами монтажу. Завдяки цьому вентиляційна решітка стає не лише технічним елементом, а й частиною інтер’єрного рішення, що підкреслює стиль приміщення.

З урахуванням усіх можливостей сучасних рішень, вибір вентиляційної решітки, що закривається, дозволяє досягти оптимального поєднання комфорту, безпеки та естетики у будь-якому типі приміщення — від квартири до офісу чи виробничого об’єкта.

Мета цієї статті — дати структурований, докладний і адаптований під домашні умови алгоритм приготування піци з нуля. Ви дізнаєтесь, як підготувати інгредієнти, обладнання, замісити тісто двох стилів, зробити соус, правильно сформувати корж, підготувати начинки, організувати випікання та сервірувати страву.

Інгредієнти

Таблиця інгредієнтів для тіста (1 піца 30 см, 250 г тіста)

Інгредієнт	грамів	пекарський %
Борошно	155	100
Вода	95	61
Сіль	3	2
Дріжджі сухі	0.7	0.45
Олія (NY style)	4	2.5
Цукор (NY style)	2	1.3

Таблиця інгредієнтів для тіста (4 піци 30 см, 1000 г тіста)

Інгредієнт	грамів	пекарський %
Борошно	620	100
Вода	380	61
Сіль	12	2
Дріжджі сухі	3	0.45
Олія (NY style)	16	2.5
Цукор (NY style)	8	1.3

Базовий соус (на 1 піцу 30 см)

• Консервовані томати — 90 г (100%)
• Сіль — 1,2 г (1,3%)
• Оливкова олія — 2 г (2%)
• Часник, орегано, базилік — за смаком

Обладнання

• Кухонні ваги з точністю до 1 г
• Миска для замісу
• Силіконовий/металевий шкребок
• Лопатка для піци (або дерев’яна дошка)
• Решітка для охолодження
• Камінь/сталь для випікання або чавунна сковорода/деко

Підготовка

• Зважте всі інгредієнти.
• Підготуйте посуд і поверхню для замісу.
• Підготуйте духовку: вийміть зайві решітки, розмістіть камінь/сталь або оберіть сковороду/деко.

Тісто

Варіант 1: Неаполітанське (без олії)

• Борошно типу 00 або хлібне — 100%
• Вода — 60-65%
• Сіль — 2%
• Дріжджі сухі — 0,3-0,5%

Цей стиль дає еластичне, ніжне тісто з характерними пухирцями на бортиках. Олія не додається, цукор — необов’язковий.

Варіант 2: Нью-йоркське (з олією та цукром)

• Борошно хлібне або універсальне — 100%
• Вода — 61%
• Сіль — 2%
• Дріжджі сухі — 0,4-0,5%
• Олія — 2,5%
• Цукор — 1-1,5%

Додаються олія та цукор для смаку, хрусткості й більшої еластичності. Цей стиль витримує довше холодне бродіння.

Типи борошна

• Тип 00 — максимально тонке, для неаполітанського стилю, дає ніжну структуру.
• Хлібне — більше клейковини, добре надається до розтягування, підходить для NY style.
• Універсальне — можна використовувати як компроміс. При заміні зменшіть/збільшіть воду на 2-3% залежно від абсорбції.

Покроковий алгоритм роботи з тістом

1. Автоліз (0-30 хв)
   Змішайте борошно й воду, залиште на 20-30 хв.
2. Заміс (30-40 хв)
   Додайте сіль, дріжджі (олію й цукор — для NY style), замісіть 5-8 хвилин до гладкості.
3. Первинне бродіння (40-100 хв)
   Залиште під плівкою при кімнатній температурі на 60 хвилин.
4. Холодне дозрівання (100 хв — 24 год)
   Перекладіть у контейнер, залиште в холодильнику 12-48 годин.
5. Розстоювання (24 год — 25 год)
   За 1-2 години до випікання дістати, сформувати кульки, залишити при кімнатній температурі.
6. Формування коржа (перед випіканням)
   Відпочиле тісто розтягнути руками.

Ознаки готовності тіста

• Після автолізу тісто м’яке, тягуче.
• Після замісу — гладке, не рветься.
• Після бродіння — збільшилось у 2 рази, еластичне.
• Перевірка “віконцем”: розтягніть шматочок — він прозорий, не рветься.
• При натисканні залишається вм’ятина, що повільно повертається.

Соус

Сирий соус із консервованих томатів

1. Подрібніть томати руками або блендером до бажаної консистенції.
2. Додайте сіль, оливкову олію, сушений орегано, базилік, часник (за бажанням).
3. Перемішайте. Не варіть.

Варений соус

1. На сковороді прогрійте олію, додайте подрібнений часник.
2. Додайте томати, сіль, спеції.
3. Уваріть 10-15 хвилин до помітного згущення.
4. Охолодіть перед нанесенням на тісто.

Сир

• Свіжа моцарела — містить багато вологи. Перед використанням нарізати шматочками, розкласти на рушнику й обсушити 10-20 хвилин.
• Низьковологісна моцарела — натирається на тертці або ріжеться кубиками. Викладається першою (на соус), щоб рівномірно розплавилась.

Начинки

• Начинки з високою вологістю (гриби, овочі, ковбаса) — обсушити, нарізати тонко, за потреби попередньо обсмажити.
• Овочі, шинку, ковбасу — класти обсмаженими. Листя базиліку — сирим після випікання.
• Сир викладати першим після соусу.

Формування

1. Викладіть кульку тіста на присипану борошном/манкою поверхню.
2. Розтягуйте від центру до краю, залишаючи бортик неушкодженим.
3. Не використовуйте качалку — тісто втратить пухирці.
4. Перенесіть корж на лопатку з мінімумом борошна/манки.

Випікання

Випікання на камені/сталі

• Розмістіть камінь/сталь на верхній третині духовки.
• Розігрійте духовку до 270-300°C (520-570°F) не менше 45 хвилин.
• Після посадки піци переведіть на верхній нагрів для підрум’янення бортиків.
• За 2/3 часу перемістіть піцу на іншу полицю для рівномірного кольору.

“Пан-піца” на деку/чавуні

• Змастіть форму олією.
• Викладіть тісто, дайте піднятись 30-60 хвилин.
• Випікайте при 250°C (480°F) на нижній полиці 10-15 хвилин, потім ще 3-5 хвилин зверху для рум’яної скоринки.

Критерії готовності

• Дно: золотисте, рівномірно пропечене.
• Бортик: рум’яний, з пухирцями, хрусткий ззовні, пружний усередині.
• Сир: рівномірно розплавлений, не плаває у воді.

Стилі піци: коротке порівняння

Стиль	Товщина коржа	Вміст олії	Випікання
Неаполітанська	1-2 мм, пухкий борт	0%	Камінь/сталь, висока температура
Нью-йоркська	2-5 мм, гнучкий корж	2-3%	Камінь/сталь, середня температура
Римська (у лотку)	5-10 мм, пухкий	3-5%	Форма/деко, нижча температура, довше

Формула масштабування тіста

Базова формула:
Кількість інгредієнта = Загальна маса тіста × (Пекарський % / 100)

Приклад розрахунку на 3 піци по 250 г (750 г тіста):

• Борошно: 750 × 100% = 750 г × 1 = 750 г
• Вода: 750 × 61% = 457,5 г
• Сіль: 750 × 2% = 15 г
• Дріжджі: 750 × 0,45% = 3,4 г
• Олія (для NY style): 750 × 2,5% = 18,75 г
• Цукор (для NY style): 750 × 1,3% = 9,75 г

Проблеми — рішення

• Тісто липне — змастіть руки олією, додайте мінімум борошна, зробіть “coil fold”.
• Дно бліде — перемістіть піцу нижче або подовжіть час випікання.
• Сир виділяє рідину — краще обсушіть або використайте низьковологісну моцарелу.
• Корж не піднімається — дайте більше часу на розстоювання.

Адаптація під домашню духовку

• Випікайте на середній полиці.
• Останні 2 хвилини перемістіть піцу ближче до верхнього тену для підрум’янення бортиків.
• Для чавунної сковороди: розігрійте сковороду на плиті 3-5 хвилин, перенесіть тісто, обсмажте дно, потім допікайте в духовці на верхній полиці 5-7 хвилин.

Зберігання тіста

• Зберігайте кульки тіста у герметичному контейнері в холодильнику до 48 год.
• Перед формуванням дістати за 1,5-2 години, щоб нагрілись до кімнатної температури.
• Після випікання залишки піци зберігати у герметичному контейнері.

Таймлайн приготування (для 1 піци)

• 0:00 — змішування борошна й води (автоліз)
• 0:30 — додавання решти інгредієнтів, заміс
• 0:40 — початок бродіння
• 1:40 — перекласти в холодильник
• 13:40 — дістати з холодильника
• 15:40 — сформувати корж
• 16:00 — випікання
• 16:10 — подача

Подача

• Щойно спечену піцу викласти на решітку для охолодження 2-3 хвилини.
• Різати гострим ножем або роликом, коли сир злегка схопиться.
• Залишки зберігати в герметичному контейнері, розігрівати в духовці 5-7 хвилин при 180°C або на сухій сковороді під кришкою.